Це одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят, яке відзначається впродовж тижня.
Масниця, або Колодій – широко відоме з давніх-давен свято. Асоціюється воно із завершенням холодів і настанням тепла.
Це одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят, яке відзначається впродовж тижня.
Масниця, або Колодій – широко відоме з давніх-давен свято. Асоціюється воно із завершенням холодів і настанням тепла.
Свято Масниця не має сталої дати відзначання. Вона змінюється, залежно від початку Великого посту. Так, Масниця розпочинається за тиждень до нього й святкується впродовж усього тижня.
Оскільки Великий піст цього року у православних християн стартує 15 березня, то перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.
Масниця – давнє східнослов'янське свято, яке знаменує собою кінець зими і швидкий прихід весни. Від самого початку її святкування було пов'язано, за однією версією, з прославлянням бога сонця Ярила. Свято й дотепер зберігає в собі багато язичницьких обрядів і древніх традицій.
Це – чи не єдине нехристиянське свято, яке вписане до православного календаря. Хоча спочатку церква була проти таких гулянь і намагалася заборонити відзначання чужого для православ'я свята. Але викорінити стародавні традиції не вийшло, вдалося лише скоротити святкування до одного тижня, щоб Масниці не припадала на Великий піст.
У православному календарі Масниця називається Сирною седмицею, а весь тиждень прийнято присвячувати підготовці до Великого посту. Так, у цей період уже не можна їсти м'ясо, але ще дозволяються молочні продукти та страви із них.
Масниця – одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят. Воно має свій особливий, неповторний колорит і супроводжується народними гуляннями, катанням на санчатах, спалюванням опудала зими, що минає, та зустріччю весни.
На свято прийнято робити опудало Масниці. Це велика лялька з соломи, яку вдягають у жіночий одяг, як стародавнє і священне божество. За традицією, наприкінці масничного тижня його спалювали як уособлення зими, прагнучи таким чином розбудити весняну природу й розтопити лід.
Масничний тиждень у давнину ще називали Бабським або Колодієм. Упродовж нього чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки.
На останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. Хлопцям, які не зіграли весілля до Великого посту, як осуду чіпляли до поясу або до руки немаленьку колодку, яку можна було зняти лише за могорич або викуп. У такий спосіб молодим чоловікам нагадували про створення сім'ї. А, вже після закінчення посту, колодка мінялася у нареченої на писанки.
Головна страва Масниці – млинці. Вони вважаються символом сонця, тому саме млинці є одним із основних атрибутів свята. Впродовж масничного тижня кожна господиня намагається хоча б раз спекти млинці і пригостити ними своїх рідних і друзів.
Млинці випікають із пшеничного, кукурудзяного, житнього або вівсяного борошна. Присмачують їх найчастіше маслом, сметаною, медом, фруктами, сиром, ікрою. Перший млинець прийнято віддати бідній людині, щоб вона згадала всіх покійних родичів.