Загальна характеристика міста Боярка
Місто Боярка Києво-Святошинського району Київської області розташоване за 22 км від столиці у південно-західному напрямку. Має зручне автомобільне та залізничне сполучення з Києвом (Житомирська та Одеська траси, Південно-західна залізниця).
У межах міста розташована залізнична станція Боярка. Залізничним полотном місто розділене на дві частини: Південно-Східна (територія колишньої Будаївки) і Північно-Західна (Нова Боярка). За 18 км від міста – Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни).
Статус міста районного підпорядкування Боярка отримала 30 грудня 1956 року, коли були об’єднані в єдине місто смт. Боярка і с. Будаївка. В 1957 р. до складу Боярки були включені населені пункти Ново-Боярка і Ново-Тарасівка.
Площа населеного пункту – 1 300 га.
Кількість населення – понад 36 тис. осіб з тенденцією до зростання за рахунок народжуваності та позитивного сальдо міграції завдяки притоку з інших регіонів України.
Геральдика м. Боярка затверджена рішенням сесії Боярської міської ради від 12 жовтня 2007 року № 19-980.
День міста – третя субота вересня.
З історії міста Боярка
Територія сучасної Боярки була заселена здавна. Поблизу міста виявлено поселення скіфських часів (VIII-VII ст. до н. е.). Перша згадка про с. Городище-Будаївка на цій території датується початком XVI ст.
У зв’язку з будівництвом у 60-х роках ХІХ ст. залізничної колії Київ-Фастів, що проходила поблизу села, виникла залізнична станція Боярка, довкола якої згодом розпочалося будівництво дачного селища, центральною вулицею якого став боярський Хрещатик. Від 80-х років ХІХ ст. ця місцевість стала відомою як лікувально-кліматичний курорт для осіб з захворюваннями дихальних шляхів. Боярка славилася як фешенебельне дачне селище з лікарнями та санаторіями, цілющою лісовою природою і щоліта приймала на відпочинок до 10 тис. киян. Довгий час Боярка лишалася фактично єдиним дачним селищем поблизу Києва.
З листопада 1918 р. в Боярці був розташований штаб корпусу Січових стрільців під командуванням Є. Коновальця та А. Мельника.
У 1923-1927 рр. селище міського типу Боярка–Будаївка є центром Будаївської волості Київського повіту. Згодом входило до Київського (Святошинського) району, створеного 04 квітня 1937 року, який у 1944 р. перейменовано на Києво-Святошинський.
З 01 серпня 1941 року до 05 листопада 1943 рік, під час Другої світової війни, територія міста Боярка була окупована нацистськими загарбниками. На протидію окупантам у Боярці було створено дві підпільні групи, під керівництвом В. С. Боярського – при Боярському лісгоспі та Л. С. Шпотенка, при Боярському туберкульозному санаторії. Патріоти влаштовували диверсійні акти, допомагали партизанам і місцевому населенню.
Під час війни загинули 432 боярчанина, 211 – було вивезено до Німеччини, з них 40 осіб повернулися до Боярки у 1945 році.
Розвиток інфраструктури міста в 20 сторіччі
У 1948 р. було введено у дію газопровід Дашава-Київ та створено Боярське управління газопроводу, в 1951 р. побудовано потужну газокомпресорну станцію.
У 60-х роках ХХ ст. було відкрито Боярський дитячий кістково-туберкульозний санаторій, будинок відпочинку Українського товариства сліпих (УТОС), Київський обласний будинок дитини, Київську обласну дитячу лікарню. Працювало 6 піонерських таборів, зокрема «Барвінок», «Зірочка», «Боярка» та ін.
У 1963 р. у місті створена швейна фабрика, яка багато років функціонувала як Боярський філіал Київської швейної фабрики «Юність».
У 1968 р. у Боярці відкрився виробничий цех для «Облбджолопрому», а в 1970 р. у місто було перенесено садибу всього «Облбджолопрому».
У 1969 р. з міського споживчого товариства виділився Боярський хлібзавод, якісна продукція якого у 70-80-і роки була відома далеко за межами міста і реалізовувалась у трьох районах Київської області.
Ще до Другої світової війни в Боярці успішно працював лісгосп із деревообробним цехом, а в 1966 р. була відкрита лісодослідна станція Української сільськогосподарської академії, яка займається науковими дослідженнями та вирощуванням рідкісних лікарських рослин, зокрема женьшеню. Дослідне господарство займало площу 18 тис. га і складалося з 5 лісництв. Два деревопереробних цехи займалися первинною обробкою лісу та виготовленням меблів.
Будівництво у 1969 р. у Боярці машинобудівного заводу «Іскра» сприяло подальшому розвитку інфраструктури міста. Будувалися висотні житлові будинки, гуртожитки, дитячі садочки, школи, бібліотеки, кінотеатри, дитячі майданчики тощо. В цей же період був побудований міський стадіон. З розширенням заводу з’явилися нові робочі місця для жителів міста та його околиць.
У 1970 р. у Боярці почав працювати Республіканський навчально-курсовий комбінат перепідготовки працівників лісового господарства.
Київський облвиконком затвердив у 1971 р. генеральний план розвитку міста. В цьому ж році відкрився новий лікувально-спальний корпус дитячого протитуберкульозного санаторію Міністерства оборони СРСР.
Заснований у кінці ХІХ ст. санаторій для бідних євреїв, у 1973 році реорганізовано в Київську обласну туберкульозну лікарню.
Виробничий комплекс та інженерна інфраструктура
Виробничий комплекс міста представлений рядом підприємств, які виготовляють широкий спектр продукції: ПрАТ «ВЕНТС», вироби якого надходять у 102 країни світу, ТОВ «Металеві меблі», ТОВ «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів», ТОВ «Ергопак», ТОВ «Силует», ТОВ «Мальви», ДП «Лісгосп» тощо. Понад 900 підприємств займаються торгівельною діяльністю.
Інженерна інфраструктура міста включає в себе системи теплозабезпечення (довжина – 103,2 км, потужність – 57,4 МВт), водопостачання (довжина водогону – 31,2 км, мережі ‑ 131,2 км, потужність - 8,6 тис. м³/добу) та водовідведення (довжина – 433 км, потужність - 1250 м3/год), електрозабезпечення та освітлення (абонентів – 18 060, вулиць та доріг з штучним освітленням - 98 км) міста. Комунальні послуги надаються спеціалізованими підприємствами – КП «БГВУ ЖКГ», КП «Боярка-Водоканал», КП «Благоустрій».
Боярка характеризується розвиненою транспортною інфраструктурою. Загальна протяжність доріг містом складає 217 км, разом з 1 пішохідним мостом через залізницю та двома залізничними переїздами (станції Боярка та Тарасівка). Протяжність дорожньої мережі з твердим покриттям – 87 км. Ґрунтові дороги - 130 км.
Історичні та архітектурні пам’ятки
Свято-Михайлівська церква (1901 р.), городище часів Київської Русі (12 – 13 ст.).
Встановлено пам’ятники: Т.Г. Шевченку; Героям Небесної Сотні та полеглим бійцям АТО, паровоз К-15776 «Кукушка», Павці Корчагіну, пам’ятник братська могила; «Курган слави воїнам», які загинули в роки Другої світової війни; пам’ятні знаки «Боярка-БАМ», жертвам Чорнобилю та воїнам-інтернаціоналістам, жертвам репресій та Голодомору 1932-1933рр., на честь Івана Богуна, погруддя Георгія Висоцького та Олексія Андріяшева.
Меморіальна стела біля Боярського краєзнавчого музею містить низку пам’ятних дошок видатним особам, пов’язаним із Бояркою.
Облаштовані меморіальні комплекси воїнам Армії УНР та на честь працівників Головного управління Національної поліції у Київській області, які загинули під час виконання службових обов’язків у зоні проведення АТО.
Центри духовного життя Боярки
Центрами духовного життя міста є:
Свято-Михайлівська церква (храм Святого Архістратига Божого Михаїла, УПЦ МП) є найдавнішою архітектурною пам’яткою м. Боярка, яка розташована на території давнього городища. Була побудована за проектом відомого київського архітектора М. М. Горденіна.
Храм Покрови Пресвятої Богородиці (УАПЦ).
Храм на честь Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього (УПЦ МП).
Свято-Миколаївська церква (УПЦ МП)..
Храм Покрови Божої Mатері (Свято-Покровська церква, УПЦ МП).
Храм на честь св. великомученика і цілителя Пантелеймона (УПЦ МП).
Храм на честь ікони Божої Матері «Неопалима Купина» (УПЦ КП).
Храм Святого Миколая Чудотворця (УПЦ КП).
Паркові зони
У місті розташовані два парки:
Парк ім. Т. Шевченка – це місце відпочинку для боярчан та гостей міста. У 2016 році у парку ім. Т. Шевченка створено сучасний комплекс розваг «Family Park», де кожен може спробувати свої сили в проходженні мотузяної траси, пролетіти парком на тролеї або ж отримати порцію адреналіну на сноутюбінгу;
Парк Перемоги – є меморіальним, в якому розміщені пам'ятники та пам’ятні знаки, зокрема «Курган слави воїнам».
Зв’язки з іншими містами України, міжнародні зв’язки
Місто Боярка – член Асоціації міст України. За останні роки місто налагодило дружні стосунки з багатьма містами України та зацікавлене в розвитку партнерських відносин із різними країнами світу. Боярка є містом-побратимом з містами Пулави (Республіка Польща), Несвіж (Республіка Білорусь) та населеним пунктом Бзіни (Словацька Республіка).
Курортно-оздоровчі та лікувальні заклади
У м. Боярка знаходяться курортно-оздоровчі та лікувальні заклади загальнодержавного, обласного та районного значення. Серед них: ДЗ «Дитячий спеціалізований санаторій «Барвінок», Боярський будинок відпочинку УТОС, КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка», КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня», КЗ КОР «Київський обласний протитуберкульозний диспансер», Центральна районна лікарня, Києво-Святошинська районна дитяча поліклініка, КЗ "Києво-Святошинська районна стоматологічна поліклініка". В місті також розташована низка приватних медичних клінік та кабінетів, розвинена мережа аптечних закладів.
Заклади соціального захисту та психологічної реабілітації
В Боярці розташовані Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення загальнодержавного підпорядкування. З 2014 року надає послуги учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей. А також Територіальний центр соціального обслуговування одиноких громадян та інвалідів Києво-Святошинського району.
Освіта
Місто Боярка активно розвивається як освітній центр. У місті налічується 8 дошкільних навчальних закладів, серед яких ДНЗ «Казка», на базі якої створено першу в районі інклюзивну групу.
Освітня система міста включає в себе: Боярський коледж екології і природних ресурсів НАУ, Боярський НВК «Гімназія – ЗОШ І ступеня», Боярський НВК «Колегіум – ЗОШ І–ІІІ ст. № 3», 4 загальноосвітні школи, Боярську вечірню школу, Навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею ім. Івана Богуна, приватні загальноосвітні школи для дівчаток «Леді» та для хлопчиків «Кадетство», Боярський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, Боярська спеціалізована ЗОШ І-ІІ ступенів для слабозорих дітей, Києво-Святошинська дитяча школа мистецтв (боярська музична школа), Боярська міська школа мистецтв, Києво-Святошинський районний центр творчості молоді «Оберіг», Києво-Святошинський районний еколого-натуралістичний центр.
Спорт
У м. Боярка існує кілька спортивних закладів, де проводять підготовку юних спортсменів та надають фізкультурно-оздоровчі послуги.
Серед таких закладів Києво-Святошинська районна ДЮСШ та Боярська міська ДЮСШ, в якій працюють 15 секцій, навчається понад 500 вихованців, і ця кількість щороку зростає. Місто Боярка славиться великою кількістю спортсменів, майстрів спорту, ветеранів спорту, тренерів, шанувальників спорту, які кожного року гідно представляють Боярку на спортивних змаганнях і в різні часи захищали честь нашого міста, області, держави на змаганнях усіх рівнів. Діють футбольні команди: ФК «ПС-Віннер», ФК «Арсенал», ФК «Ветеран», ФК «СБ», ФК «Боярка». Також місто пишається спортивними здобутками вихованців заслуженого тренера України з важкої атлетики, «Почесного жителя міста Боярка» Сергія Тетянюка.
З 2012 року зусиллями туристичного клубу «Іскра», щорічно (щовесни та щоосені) проходить найочікуваніша для усіх маленьких боярчан подія – дитяча велогонка «Дивогонка». Щоразу в змаганнях бере участь понад 200 дітей у різних вікових категоріях, кількість учасників якої щороку збільшується.
Почесні жителі Боярки
У 2008 році Боярською міською радою засновано звання «Почесний житель міста Боярка» та нагороди в різних номінаціях найкращих боярчан за визначні заслуги у розвитку економіки та соціальної сфери міста, збагачення національної інтелектуальної та культурної спадщини, плідну громадську діяльність. Нагородження відбувається щорічно на День міста.
Бібліотеки
У м. Боярка функціонують чотири бібліотеки: Районна бібліотека для дітей, міські бібліотеки №1 та №2 для дорослих та міська бібліотека для дітей.
Культура та мистецтво
У Боярці розташований Києво-Святошинський центр творчості молоді «Оберіг», де працює багато гуртків та дитячих колективів.
У Боярський будинку культури діють понад 10 гуртків, студії прикладного мистецтва та Петриківського розпису, хореографічний колектив, вокально-естрадна студія «Зорепад», театральна студія «Аметист», секція дзюдо, групи фітнесу.
В Боярці діють творчі колективи: народний хор ветеранів війни та праці «Надія»; жіночий вокальний ансамбль «Сузір`я»; вокальний гурт «ТріоРіо»; хореографічний колектив «Шанталь».
З 2016 року в місті діє клуб за інтересами для людей похилого віку «Патефон», заснований Боярською міською радою.
У місті діє Боярський краєзнавчий музей, який має статус районного. Це культурно-просвітницький заклад. Експозиція музею знайомить з історією Києво-Святошинського району, з археологічними розкопками, дачним селищем Боярка, місцевим побутом. Музей є своєрідним осередком творчого і культурного життя міста, на його базі було створено ГО «Боярське Мистецьке Братство».
Мистецькі фестивалі
Молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка (з 2012 року) заснований Боярською міською радою за ініціативи громадської організації «Центр розвитку громад». У рамках фестивалю відбуваються конкурси: Інтернет-конкурс пісенної лірики «Віршована мелодія», читців «Сила слова», співаної поезії «Тиха зірка», вокальний «Осіння пісня» та гітаристів «Боярський Хрещатик».
Фестиваль рок-музики для молоді «МолодьFest» (з 2015 року), направлений на розвиток і популяризацію молодіжної культури і естетики в напрямку сучасної та альтернативної поп-музики та рок-музики;
Фестиваль-ярмарок «СерпеньFamilyFest» (з 2015 року). Метою фестивалю є ознайомлення споживачів, зокрема родин з дітьми, з пропозиціями товарів та послуг від місцевих компаній, районних та м. Києва, а також іншими українськими товаровиробниками;
Фестиваль «Під Покровом Тризуба» (з 2016 року), створений з метою вшанування та поширення історії Перших визвольних змагань українців на початку ХХ століття. Організовано низку подій, тематично пов’язаних з фестивалем. Серед них марш УНР на Свято Покрови, відкриття меморіальної дошки генерал-хорунжому Всеволоду Петріву;
Перший Всеукраїнський фестиваль народного мистецтва «Родина» (з 2016 року). Заснований за підтримки Києво-Святошинської районної державної адміністрації та Боярської міської ради, головний організатор - Український драматичний театр «КОРиФЕЇ».
Міський мистецький фестиваль імені Володимира Самійленка «Українська піч» включає у себе літературний конкурс, конкурс авторської пісні, конкурс образотворчого мистецтва, творчі зустрічі, вечори, виставки, концерти. Мета – створення умов для всебічного творчого розвитку та здорової конкуренції, а також як відбірковий етап вручення літературно-мистецької премії ім. В. І. Самійленка Боярської міської ради.
Визначні діячі науки та культури
З Бояркою пов’язані імена визначних діячів науки і культури, заслужених художників України, письменників, поетів, акторів, серед яких український фольклорист, етнограф і філолог Б. Грінченко; видатний український художник М. Пимоненко; український поет, сатирик, перекладач В. Самійленко (похований в 1925 році біля Свято-Михайлівської церкви в Боярці).
Вагомий слід у культурно-мистецькому житті міста залишило багато видатних діячів: М. Грушевський, В. Стефаник, М. Старицький, Б. Грінченко, О. Коцюбинська; видатні українські актриси М. Заньковецька та Р. Недашківська; актори О. Ватуль, М. Садовський, І. Миколайчук, М. Олялін, А. Сабінін, В. Сарайкін, Л. Самаєва; основоположник української класичної музики М. Лисенко (саме в Боярці написав другу частину відомої опери «Тарас Бульба»); російський поет С. Надсон (в боярському лісі є долина його імені); поет-дисидент І. Коваленко; поет І. Калениченко, Орися Верба, А. Пастернак; письменник та краєзнавець І. Іванов; видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем (під час перебування в Боярці ним були написані твори «Тев’є - молочник» та «Дачна кабала», які увіковічнили Боярку під назвою Бойберик); відомий художник-авангардист О. Богомазов (вінчався у Свято-Михайлівській церкві); Іван Булгаков, брат всесвітньо відомого письменника Михайла Булгакова (народився у Будаївці і був хрещений у місцевій церкві); вчений-криміналіст, історик О. Кістяківський, його онук Георгій народився в Будаївці, вчений зі світовим ім’ям, громадський діяч, керівник одного з відділів ядерної лабораторії в США; меценат Ф.Василевський (засновник дитячого притулку в Боярці та стипендій в кількох інститутах Києва).
Також з Бояркою пов’язані імена заслужених художників України В. Шевченка, Є. Рябової, Ю. Мохора, О. Ткаченка, Ф. Глушка, А. Черкаського, О. Терентьєва; художника Ю. Горбачова; письменників Я. Баша, В. Забаштанського, В. Симоненка, О. Міщенка, В. Дубовика та ін.
Сучасні митці
Гордістю міста є музикант Тарас Компаніченко – заслужений артист України, учасник волонтерського руху, активіст українського культурного опору у пострадянські часи. Кобзар, бандурист і лірник, лідер гурту «Хорея Козацька». Серед сучасних митців, якими пишається Боярка, варто згадати майстра декоративно-прикладного мистецтва (різьблення по дереву), Володимира Цепляєва, художника Володимира Відеречка – популяризатора творчості Т.Г. Шевченка, Заслуженого артиста Віталія Свирида.
Меморіальні дошки
З ініціативи Боярського краєзнавчого музею та за сприяння Боярської міської ради встановлені меморіальні дошки на будинках заслужених художників України – Юрія Мохора, Олеся Ткаченка, письменників Івана Коваленка, Івана Іванова, Анатолія Пастернака, Бориса Списаренка, Володимира П’янова, громадського діяча, вченого історика, академіка Віталія Чишка, композитора Олексія Семенова, Героя Радянського Союзу Григорія Шимка. На Літературно-мистецькій стелі, що розміщена на території Боярського краєзнавчого музею, встановлені меморіальні дошки пам’яті видатним діячам культури та мистецтва, ім’я яких пов’язане з Бояркою: О. Богомазову, В. Самійленку, Шолом-Алейхему, М. Лисенку, І. Юркову, С. Надсону.
Вшановуючи та увіковічнюючи пам’ять героїв-земляків, у 2015 році було встановлено меморіальну дошку Герою України Ігорю Бачинському, нагородженого орденом «Золота Зірка» (посмертно) та медалі «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, посмертно), а також заплановано відкриття дошки пам’яті Станіславу Деревянку - Кавалеру ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, нагородженого відзнакою "Захисник України" (посмертно), який був активним учасником подій під час Революції Гідності, а влітку 2014 р. пішов добровольцем на захист кордонів України та загинув під м. Авдіївка (Донецька обл.) від кулі снайпера.
Громадське життя міста
Громадське життя Боярки провадиться низкою громадських організацій та об’єднань, ініціативними групами, активістами, які об’єднані в екологічний та волонтерський рух. В місті діє Програма підтримки громадських ініціатив Боярської міської ради, проводяться форуми, конференції, конкурси соціальних проектів. За ініціативи громадськості розвивається електронна демократія, діє програма «Бюджет участі в м.Боярка».
З травня 2016 року розпочав свою діяльність «Боярський міський патруль» - громадське формування з охорони громадського порядку, забезпечення безпеки населення, здійснення контролю за дотриманням благоустрою міста. Кількість активістів формування налічує 14 осіб, переважно це громадяни, які долучались до виконання спеціалізованих завдань у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, всі вони є мешканцями Боярки.
Участь боярчан у Революції Гідності та АТО
Велика кількість жителів міста Боярка взяла активну участь у Революції Гідності. Містяни пишаються своїми героями, зокрема Андрієм Назаренком, який на початку 2015 року нагороджений Президентом України Петром Порошенком, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Міська влада всіляко підтримує родини військових. При виконавчому комітеті Боярської міської ради діє Центр допомоги учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей, робота якого спрямована на соціальну підтримку цієї категорії населення.
Садівничі товариства м. Боярка
«73 школа», «Авангард», «Автомобіліст», ГО «Барвінок СТ», «Будівельник», «Веселка СТ», «Весна», «Вишенка», «Вугільник», «Вчитель», «Геолог-Боярка», «Геофізик», «Дружба», «Дружба-2», «ДТСААФ», «Енергетик», «Енергетик-2», «Більшовик-2», «Залізничник», «Зв’язківець», «Здоров’я», «Золотий ранет», «Зоря», «Ім. Дежньова», «Кабельник», «Київгеологія», «Лісна Красуня», «Локомотив», «Малинка», «Малинка-1», «Машинобудівник», «Меліоратор», «Мічурінець», «Мотоцикліст», «Мукомол», «Приладобудівник», «Прогрес», «Пролісок», «Радист», «Райдуга», «Рассвет», «Ромашка», ГО «Садівник-5», «Садівник», «Світанок», «Сільенергопроект», «Соснове», «Схід», ОКСТ «Сосновий маєток», «Схід», «Трудівник», «Тюльпан», «Укррадіо», «Хризантема», «Художник», «Ювілейний», «Январець»