Як банки оцінюють кредитоспроможність позичальників: роз'яснення

Кредитоспроможність – це здатність позичальника повністю і вчасно виконати свої фінансові зобов'язання.

Після подання заявки на отримання кредиту банк перевіряє кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто здатність фізичної особи повністю, у визначений кредитним договором строк, виконати зобов’язання перед кредитодавцем (сплатити основну суму боргу та відсотки). Про це йдеться у повідомленні платформи ФінСкарга, яка спеціалізується на розв’язанні спірних питань між споживачами та надавачами фінансових послуг.

Банки використовують такі методи перевірки потенційного позичальника:

- оцінка кредитної історії. Працівник банку перевіряє, чи є потенційний клієнт активним користувачем кредитних послуг. Без кредитної історії кредитору складно оцінити, чи зможе клієнт впоратися з кредитним навантаженням. Цей показник також дозволяє спрогнозувати платіжну поведінку потенційного позичальника;

- скоринг-тест на кредитний рейтинг клієнта. Спеціальна програма автоматично оцінює ймовірність неплатежу. Для точного результату комп’ютер аналізує кредитну історію та інші показники і показує бал, який вказує, чи можна давати гроші позичальнику;

- платоспроможність. Працівник банку оцінює здатність клієнта своєчасно виконувати грошові зобов’язання. Цей показник враховує щомісячні доходи і витрати потенційного позичальника, а також ризик втрати роботи та інші страхові випадки.

У разі надання невеликих кредитів мікрофінансові організації використовують переважно скоринг-тести, оскільки це простий, швидкий та дешевий спосіб.

Якщо ж позичальник хоче взяти великий кредит у банку – перевірка буде комплексною з використанням усіх вищеперелічених способів.

Хороша кредитна історія дозволить отримувати позики на більш вигідних умовах, а зіпсована кредитна репутація може стати причиною відмови у позиці.

Усі громадяни, які хоча б раз брали кредит, мають позитивну або негативну історію відносин з банком (це так звана кредитна історія).

Веденням кредитних історій займаються відповідні бюро (БКІ).

У кредитних історіях, що зберігаються в БКІ, зібрана інформація про взаємовідносини позичальника та кредитора, а також про запити фінансових установ стосовно історії споживача.

У такому документі є інформація про те, яку суму і коли позичала людина, чи вчасно повертала борги та чи отримувала відмови, коли зверталася за кредитами.

Банки та інші фінансові установи звертаються до БКІ, щоб зрозуміти, чи надійним позичальником є та чи інша людина. Перевіривши кредитну історію, банк вирішує, давати кредит чи ні.

Найбільшими бюро кредитних історій в Україні є:

  • Українське кредитне бюро (УКБ);
  • Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (ПВБКІ);
  • Міжнародне бюро кредитних історій (МБКІ);
  • Українське бюро кредитних історій (УБКІ).

Також в Україні працює кредитний реєстр Національного банку.

Свою кредитну історію варто регулярно перевіряти на наявність неточностей або неактуальної інформації. Наприклад, шахраї можуть оформити на будь-яку особу без її відома онлайн-кредит чи іншу позику, тому важливо контролювати правильність інформації у своїй історії, щоб вчасно дізнатися про такий випадок.