У межах серії інтерв’ю з мерами міст і селищними головами Київської області редакція «Київщини 24/7» поговорила з очільником Вишгорода. Олексій Момот розповів про те, як 27-тисячне місто жило в перші дні повномасштабної війни, хто підтримав вишгородців не тільки словом та яким, на думку міського голови, має бути сучасний мер.
Яка зараз поточна ситуація у Вишгороді? З вирішення яких питань починається робочий день мера?
Власне, усе досить буденно та стабільно. Комунальні служби, міська рада, медичні та освітні установи працюють у штатному режимі. Мій робочий день починається зазвичай із наради з керівниками комунальних служб. Оскільки всі капітальні видатки зараз заборонені через війну, то міська рада займається вирішенням поточних питань, що важливі для нормального функціонування міста. Наприклад, наразі є проблема зі сміттєвим полігоном у Петрівцях, тому шукаємо альтернативні варіанти. Так майже щоранку: звіт про виконану роботу, обговорення складнощів та варіантів їхнього вирішення, отримання нових завдань. Це рутина, але її обов’язково треба робити, щоби місто жило нормальним життям.
Розкажіть про життя вишгородців у перші тижні повномасштабної війни росії проти України.
Буду з вами максимально відвертий. Це було страшно, люди злякалися, хтось панікував, адже буквально на другий день після повномасштабного вторгнення росії ворог перебував майже «на порозі» нашого міста. Я радий, що тоді весь депутатський корпус і повний склад міської ради залишилися на місці. Ми робили все можливе для заспокоєння людей, щоби не було паніки, адже вона не найкращий помічник. Перші дні я щодня робив відеозвернення зі своєї сторінки у фейсбук, згодом записував відео рідше, але теж регулярно. Метою моїх ефірів було заспокоїти людей, показати, що керівництво Вишгорода на місці, ніхто не втік, усе працює. Незважаючи на те, що було чути бойові дії зовсім поблизу Вишгорода, місто функціонувало: вивозилося сміття, прибиралися вулиці, проводився ямковий ремонт доріг. Я попросив, щоб усі робітники комунальних служб працювали на вулицях у помаранчевих жилетах — щоби городяни бачили, що місто живе. У ті тижні було тривожно. Але, дякуючи нашим збройним силам, Вишгород не постраждав, на відміну від наших сусідів — Бучі, Гостомеля, Ірпеня.
Скільки жителів міста тоді виїхало? Скільки вже повернулося?
Тоді з міста виїхало приблизно 70 % населення. Сьогодні у Вишгороді вже 80 % жителів від довоєнної кількості містян. Ми це бачимо за багатьма параметрами: наприклад, показниками розходу води, завантаженості автомобільних парковок та і просто за кількістю людей на вулицях.
Яка ситуація з укриттями у Вишгороді? Чи всі вони перевірені і придатні для перебування людей? Чи є потреба в облаштуванні додаткових?
На жаль, у нас в усій країні, а не лише у Вишгороді, до цього питання ніхто не був підготовлений. Хіба столиця та міста, у яких є метрополітен. У нашому місті є одне бомбосховище — саме бомбосховище, а не укриття. Воно розташоване на території одного з підприємств. Називати не буду з міркувань безпеки. Місцеві жителі мають відкритий доступ до цієї інформації. Це бомбосховище було завчасно перевірене, туди завезли все необхідне для перебування людей. Усі інші місця — це підвали будинків, які можуть використовуватися як тимчасові укриття. На сесії 30 червня ми ухвалили рішення про виділення коштів на проєктування ще одного повноцінного бомбосховища. Його місцезнаходження знову ж таки не розголошую.
Більшість вишгородців працюють у Києві, тому питання транспортного сполучення зі столицею є критичним. Яка зараз ситуація з маршрутками? Чи ходить електричка до Києва?
Ситуація з транспортом у Вишгороді абсолютно нормальна. Працює міське комунальне підприємство «Вишгородпастранс», яке надає великий пільговий автобус сполученням Вишгород — станція метро «Героїв Дніпра». Проїзд у цьому автобусі безкоштовний. Щодо маршруток, то по всіх затверджених маршрутах працює приватне підприємство ТОВ «АТН». Це компанія-переможець у конкурсі перевізників.
Зараз ми ведемо перемовини з Укрзалізницею, щоби запустити проєкт, який ми почали до війни. Це електричка. Після закінчення активних бойових дій у Київській області процес відновився: наші партнери проводять підрахунки та готують проєкт, а міськрада забезпечує необхідні адміністративні дозволи.
Яка ситуація у Вишгороді з пальним? Де можна заправити авто?
Сьогодні на всіх АЗС у місті пальне є. Уже немає тих черг, які були ще кілька тижнів тому.
Давайте поговоримо про наповнення міського бюджету. Після введення воєнного стану уряд дозволив певним категоріям ФОПів сплачувати податки добровільно. Наскільки скоротилися надходження до міського бюджету у зв’язку з цим?
Болісне питання і для мене особисто, і для міста. Дійсно, ми втратили величезну кількість податків: податок на землю, оренда, багато підприємств закрилося.
Хоча останнім часом ситуація трошки покращується: велика кількість вишгородців повернулася додому, вийшла на роботу, і в бюджет стали надходити кошти від ПДФО.
Однак, порівнюючи з довоєнним часом, ситуація з наповненням бюджету дуже погана. Наші економісти та фінансисти прогнозують, що на кінець 2022 року надходження запланованих доходів до бюджету не буде.
Чи є якісь програми підтримки або пільги для малого бізнесу у Вишгороді від міськради?
Ще до початку війни ми в міськраді розробили і планували впровадити одну цікаву програму для підприємців, але зі зрозумілих причин вона була зупинена. Поки я не можу сказати більше, я анонсую її трішки пізніше. Проте вона буде розпочата найближчим часом. Ми плануємо окрему презентацію, бо цей проєкт того вартий.
Яка ситуація з роботою у Вишгороді? Рівень безробіття високий?
У Вишгороді направду є певна проблема з безробіттям. Якщо порівнювати з довоєнним часом, то ситуація кардинально змінилася. До початку війни власникам бізнесу було досить важко знайти найманих працівників, причому чи не в усіх сферах. Скарги на брак охочих іти до них працювати я чув від власників кав’ярень, магазинів, будівельних проєктів. Навіть у наших комунальних підприємствах часто було багато вакансій, наприклад, прибиральників, слюсарів.
З початком війни багато підприємств та бізнесів закрилося — тисячі людей втратили роботу. Проте, отримуючі свіжу інформаціюз нашого центру зайнятості, я бачу, що сьогодні ситуація поступово вирівнюється. Люди повертаються до міста. Я переконаний, що той, хто дійсно хоче отримати роботу, точно її знайде.
Чи має мерія контакти з міжнародними організаціями або партнерами, які зацікавлені в інвестиціях у місто? Яку іноземну підтримку Вишгород уже отримав і як нею розпорядився?
Будемо відверті, зараз складно знайти іноземного інвестора, який наважиться вкладати гроші не лише у Вишгород, а в будь-які проєкти в нашій країні загалом.
Наразі всі інвестиційні проєкти були заморожені, допоки триватиме воєнний стан. У Вишгорода є партнери, міста-побратими, зокрема в Німеччині — Айхенау та Леррах. Керівництво цих міст нам допомагає, причому з перших днів війни. Щойно все почалося 24 лютого, мені подзвонив міський голова Айхенау Пітер Мюнстер і запитав: «Олексію, чим я можу допомогти?» З того ж дня вони відправляють нам ліки, техніку, пожежні машини, реанімобілі. Те ж саме можу сказати про місто Леррах.
Від наших міст-побратимів ми отримуємо допомогу. Це не інвестиції, але саме та підтримка, яка нам так потрібна.
Де можна побачити інформацію, куди витрачається міський бюджет Вишгорода?
Всю інформацію щодо видатків міського бюджету можна подивитися на сайті e-data.gov.ua. Активне посилання є на сайті міськради.
Як ви оцінюєте: наскільки легко вишгородцю, у якого виникли питання до міськради, зв’язатися з кимось із вашої команди або з вами?
Точно не складно. З першого дня першої каденції я організував роботу так, що до мене в кабінет можна потрапити в будь-який день. Мій офіційний приймальний день — середа, але, коли людина приходить, то вона завжди зайде до мене в кабінет, якщо я не на виїзді. Ба більше — я думаю, пів міста знає мій особистий мобільний телефон, знає мою фейсбук-сторінку, яку я веду сам і намагаюся особисто відповідати на повідомлення в месенджері.
Яким повинен бути сучасний мер міста, на вашу думку?
Людиною має бути. Це така посада, де треба вміти слухати, входити в ситуацію. Адже люди до мера зазвичай приходять із якоюсь проблемою, сюди нечасто йдуть із якимись радощами. Треба вислухати, зрозуміти проблему й допомогти вирішити — бути просто людяним.
Чого конче не вистачає Вишгороду зараз, окрім перемоги, звісно?
Багато чого не вистачає, як і іншим містам. Найгостріше сьогодні не вистачає надходжень у міський бюджет для реалізації потрібних місту проєктів. Наприклад, покупки техніки. На початку війни ми зіткнулися з такою проблемою, що всі наші маршрутні автобуси були перекинуті на евакуацію людей. Усі трактори та екскаватори будували фортифікаційні споруди, і роботи закінчилися б значно швидше, якби одиниць техніки було більше. Я можу багато про це розказувати. Відповідаючи лише на одне це питання, можна зробити окреме інтерв’ю.
Про плани зараз питати недоречно, але менше з тим: що варто знати вишгородцям про найближчі плани керівництва міста?
У нас багато планів, які ми будували ще наприкінці минулого року, як це зазвичай робиться. Але, як я зазначав вище, усі глобальні проєкти заморожені до кінця дії воєнного стану.
Зараз наша робота — це нормальне життя міста: надання комунальних послуг, поточний ремонт доріг, вивезення сміття, забезпечення водопостачання та водовідведення й таке інше.
Дуже хочеться, щоби перемога сталася якнайшвидше, і вона точно буде, безсумнівно. Одразу після закінчення воєнного стану ми повернемося до реалізації всіх наших проєктів.