Що ми знаємо про паління?

У жовтні 1992 р. людство відзна­чило сумний ювілей - 500-річчя сво­го прилучення до паління. Правда, знайомство людини з тютюном відбу­лося задовго до відкриття Америки. Так, у Єгипті під час розкопок могил фараонів, що належать до XXI— XXVIII ст. до н.е. були знайдені гли­няні курильні трубки. Геродот, розпо­відаючи про скіфів, згадував, що вони вдихали дим рослин, що спалюються. У древній китайській літературі мож­на знайти свідчення про паління тю­тюну. Зображення трубок збереглося на старих індійських картинах. Палили тютюн й у ряді країн Азії. Однак біль­шість народів довідалися про тютюн після відкриття Колумбом Америки 1492 р. Поширився тютюн у Європі після другого відвідування Колумбом Америки 1496 р. Його супутник - іспанський монах Роман Панно вивіз із провінції Табаґо на острові Гаїті на­сіння тютюну й уперше посіяв його в Іспанії як декоративну рослину. З Іспанії тютюн потрапив до Португалії. Потім плантації тютюну з'явилися в ряді південних країн.

1560 р. французький посол Жан Ніко підніс у подарунок своїй коро­леві Катерині Медичі листки тютюну, здрібнені в порошок для нюхання. На його думку, листи тютюну мали ліку­вальні властивості, зокрема, могли рятувати від головного болю. Від прізвища Ніко і з'явилася назва основ­ного діючого компонента тютюну - нікотину. Мода нюхати тютюн поши­рилася й в інших країнах. Лікарі цьо­го часу вважали, що тютюн лікує ба­гато хвороб. Купці стали скуповувати тютюн в Америці й обмінювати його на коштовності. У Росії паління поши­рилося тільки в XVII ст.

Спочатку паління переслідувалося й курців жорстоко карали. В Англії вони піддавалися суворим покаранням, аж до страти. Голови з трубкою в роті виставляли на площах. У Туреччині злісних курців саджали на палю. В Італії римський папа Урбан VII відлу­чав від церкви католиків, що палять чи нюхають тютюн. Олексій Романов заборонив ввезення у Росію тютюну, а курців наказав карати батогом.

Уже у ХVIII ст. з'являються повідом­лення про шкоду паління. Із 40-х рр. — XVIII ст. у медичній літературі вчені писали про шкідливу дію тютюну на організм людини. З цього моменту втрачаються ілюзії щодо лікувальних властивостей тютюну.

Але виробництво тютюну в Європі все більше розвивалося, тому що торгівля ним приносила великі прибутки.

У Росії паління поширилося з над­звичайною силою. При Петрові І (сам цар був курцем) 1697р. були зняті всі заборони. У Криму з'явилися цілі плантації тютюну, а перша тютюнова фабрика в Україні з'явилася в першій чверті XVIIIст. у м. Охтирка.

Чи є яка-небудь користь від тю­тюну?

Тютюн - трав'яниста рослина сімейства пасльонових. У світі нарахо­вується понад 60 його видів. Тютюн має красиві квіти, і деякі його види використовують у декоративному са­дівництві. З тютюну одержують хімічний продукт - нікотин-сульфат, що використовують у сільському гос­подарстві для захисту рослин від шкідників. Іноді господарки переси­пають тютюном вовняні речі, рятую­чи їх від молі.

Тільки у 80-х роках XX ст. у США було зроблено комплексне досліджен­ня впливу тютюну на організм люди­ни. Ще раніше було відомо про шкоду основного складового тютюну - ніко­тину. Нікотин швидко всмоктується слизовими оболонками, шкірними покривами, легко надходить у кров. От­руйні речовини розносяться в організмі людини за 21-23 секунди. Нікотин - одна з найнебезпечніших отрут рослин­ного походження. Людина загине мит­тєво, якщо дозу нікотину з однієї ку­рильної трубки ввести в організм через ін'єкцію. У момент затягування тем­пература на кінчику цигарки досягає 600-900°С. Під час паління відбу­вається суха перегонка тютюну, унасл­ідок чого утворюються токсичні речо­вини. Понад 200 з них небезпечні для організму. Це, крім нікотину, ефірні олії, оксид вуглецю (чадний газ), вугле­кислий газ, аміак, тютюновий дьоготь, радіоактивні речовини (полоній-210), свинець, вісмут, арсен, калій, а також масляна, оцтова, мурашина, валеріанова та синильна кислоти, сірководень, фор­мальдегід тощо.

Особливу небезпеку представляє виділений з тютюнових листків 1964 р. радіоактивний ізотоп полоній - 210. Учені довели, що велика його ча­стка залишається и нагромаджується в організмі. Унаслідок його впливу відбу­вається онкоперетворення клітин організму. Цей факт у США був засек­речений, тому що міг завдати серйоз­ного удару тютюновій промисловості. Людина, що випалює в день 20 цига­рок, отримує таку саму дозу радіації, яку б вона отримала, якщо б їй зроби­ли 200 рентгенівських знімків на рік.

Курці завдають відчутної шкоди не тільки собі. Проведені дослідження свідчать, що в людей, які постійно вдихають дим цигарок, клітини сли­зової оболонки бронхів піддаються гру­бим змінам своєї внутрішньої струк­тури. Повне припинення паління че­рез кілька місяців сприяє зникненню нетипових клітин епітелію бронхіаль­ного дерева. Ризик виникнення брон­хіальної астми в курця в кілька разів вищий, ніж у людей, що не палять. Курець - у тому чи іншому ступені хвора людина, тому що тютюновий дим грубо втручається в усі види об­мінних процесів, а також у структуру генів і хромосом. Під час паління в організмі відбувається розпад вітамінів. Тютюновий дим нейтралізує вітамін С. Різко падає вміст вітамінів В6 і В12.. Імунна система в курців сильно по­шкоджена; підвищується небезпека алергійних захворювань. Особливо чутливі до нікотину шлунок, кишеч­ник. Надзвичайно небезпечний вплив тютюну на печінку. Печінка в усіх курців збільшена в об'ємі. Паління яко­юсь мірою вгамовує почуття голоду внаслідок підвищення вмісту цукру у крові. Це відбивається на функції підшлункової залози, розвиваються її захворювання.

Нікотин згубно впливає на органи чуття: знижується зір (підвищується внутрішній тиск очей), гострота слуху в курця знижена.

Паління - складний умовно-реф­лекторний психологічний процес. Будь-яке, навіть мінімальне, паління шкідливе для здоров'я.

Сьогодні іноземні тютюнові моно­полії рекламують цигарки, які містять менше нікотину та смол, як «не­шкідливі для організму».

Щодо цього генеральний директор Національного інституту ракових за­хворювань доктор А-Антон (США) по­мітив, що нетоксичною цигаркою може вважатися та, яка не горить.

У 2000 році королівським коледжем лікарів у великій Британії була опублікована доповідь, яка називалась «Чому необхідно визнати нікотин наркотичною речовиною».

Ось шокуюча правда цієї доповіді:

В сигарети додають спеціальні речовини, які не послаблюють, а посилюють дію і залежність курця від нікотину. Що ж це за речовини? Сечовина! Це свого роду Афродіта сигаретного бізнесу, і вийшла вона зовсім не з морської піни. Коров'ячою сечею почали просочувати тютюн для сигарет ще в 50-ті роки минулого століття. Додавання сечовини олужнює тютюновий дим, в результаті чого нікотин набагато швидше всмоктується і опиняється в головному мозку, викликаючи звикання споживача до продукту.З впровадженням сечовини в тютюнову індустрію звикання відбувається практично блискавично. Ні «полегшені сигарети», ні всілякі фільтри, ні вміст кількості нікотину і смол не змінюють ризики захворювань і не знижують залежність, яка розвивається від куріння. Жоден виробник ніколи не напише на пачці сигарет, ЩО знаходиться всередині.Між тим у «соусі» для сигарет міститься близько чотирьохсот хімічних речовин, у тому числі фосген, не кажучи вже про дуже важкі токсичні речовини. Ось деякі з них:

• аміак - сприяє тому, щоб сигарета не тухла і нікотин швидше всмоктується в кров;
• толуол - сильний промисловий розчинник; оцтова кислота - вдихання парів призводить до руйнування слизових оболонок і виразковим опіків дихальних шляхів;
• стеаринова кислота - одна з основних складових кіптяви, що вражає всі дихальні шляхи;
• нітробензол - вбивчо токсичний газ; при курінні викликає незворотні ушкодження кровоносної системи;
• формальдегіди, нікель, кадмій, шестивалентний хром (сильний канцероген) тощо.

У цьому списку майже 30 позицій особливо небезпечних для здоров'я добавок. Присутні навіть бойові отруйні речовини!

А чи знаєте Ви, що…

• 80% хворих на рак легень - курці.
• Серед курців захворюваність раком підшлункової залози в 2-5 разів вища, ніж серед тих, хто не па­лить.
• Ті, хто полюбляє цигарки, хво­ріють раком губи, язика, рота, гор­тані, стравоходу і сечового міхура.
• Виразки шлунка в курців зустрі­чаються частіше і важко піддаються лікуванню, ніж у некурців.
• Жінки-курці частіше народжу­ють дітей з браком ваги, що є основною причиною смертності серед немовлят.
• Курці стають жертвами нещас­них випадків на виробництві вдвічі частіше, ніж некурці.
• Діабетикам - курцям потрібно на 20% інсуліну більше,
• Люди, що випалюють пачку на день, у 20 разів частіше хворіють на рак легень, порівняно з тими, хто не палить.
• Смертність серед тих, що по­кинули палити, починає зменшувати­ся на рік по тому після відмови од паління. Зрештою цей показник дося­гає низького рівня, характерного для людей, що ніколи не палили.
• За рахунок відмовлення від паління, смертність, пов'язана із захворюваннями коронарних судин, могла б бути знижена на 30% на рік.
• У випадку будь-якого захворювання ймовірність смерті в курця вища на 70%, ніж у некурця.
• Паління притуплює смакові та нюхові відчуття, веде до передчасного утворення зморщок на обличчі. Крім того, деякі дослідження довели неспри­ятливий вплив на слух.
• Чадний газ міститься у крові впродовж декількох годин і навіть че­рез 3-4 години його надлишок при відсутності доступу нікотину все ще знаходиться у струмі крові.
• Діти батьків-курців, страждають на захворювання дихальних шляхів удвічі частіше, ніж їхні ровесники з родин, де не палять.
• Новонароджені діти батьків-курців мають удвічі більше шансів за­недужати пневмонією чи бронхітом на першому році життя.
• Дружини запеклих курців ма­ють у четверо більше шансів умерти від раку легень, ніж дружини некурців.
• У середньому пульс курця на 10-20 ударів на хвилину частіше за пульс некурця, а це значить, що за рік серце курця робить на 5-10 мільйонів скорочень більше, ніж серце некурця.
• Паління збільшує смертність на 86% у віковій групі від 35 до 44 років і на 52% у віковій групі від 45 до 54 років.
• Причиною 19% усіх пожеж з людськими жертвами є цигарка.
• Запеклий курець має втричі більшу ймовірність дістати серцевий напад.
• Курці в 2,5 рази частіше хворіють на респіраторні захворювання.