Хмарочос Гінзбурга: цікаві факти з історії першого київського велетня

Хмарочос Гінзбурга вважається легедарним для нашого міста. Колаж: «Вечірній Київ»

Попри свою коротку історію, Хмарочос Гінзбурга став символом будівельної майстерності та амбіцій свого часу, а до сторіччя легендарної будівлі була випущена пам’ята колекційна марка на її честь.

У 1912 році на розі вулиць Ольгинської та Інститутської з’явився перший в нашому місці хмарочос. Його поява викликала справжню сенсацію серед містян, а сама споруда вважалася справжнім архітектурним дивом свого часу.

«Вечірній Київ» зібрав найцікавіші факти про легендарного кам’яного велета, красу якого наразі можна побачити лише на старих світлинах і кінохроніці.

1. Власником та замовником хмарочоса був знаменитий будівельний магнат Лев Гінзбург, відомий як «король київських підрядників». Впродовж 1890-х -1910-х років він очолював будівельну фірму, яка звела найвідоміші архітектурні перлини нашого міста, зокрема: Національний банк, Київський політехнічний інститут, Будинок Вчителя, Національний художній музей, Костел Святого Миколая, Театр оперети, Хоральну синагогу Бродського та Київську філармонію.

Серед багатьох проєктів Гінзбурга, справжніми перлинами стали й три його власних прибуткових будинки. Один із них знаходиться на Бульварі Тараса Шевченка, 5 та входить до комплексу готелю «Прем’єр Палац». Інший розташований на вулиці Владислава Городецького, 9 та є окрасою місцевості з поетичною назвою «Київський Париж».

Поруч із ним знаходився 11 поверховий велетень, який й отримав назву — «Хмарочос Гінзбурга». Величезна споруда займала цілий квартал та знаходилася за адресою: Інститутська 16-18.

Будинок Гінзбурга на вулиці Архітектора Городецького, 9. Фото з відкритих джерел

2. Його спорудження стало одним з наймасштабніших проєктів у Києві на початку XX століття, для якого знадобилося 12 мільйонів цеглин і понад півтора мільйона рублів. Авторами проєкту стали відомі одеські зодчі: Адольф Мінкус та Федір Троуп’янський, які також спорудили для Лева Гінзбурга прибутковий будинок на бульварі Тараса Шевченка.

3. Загальна висота будівлі сягала 67,5 метрів, а її кут прикрашала вежа зі шпилем, яку деякі віряни помилково приймали за церковну баню. Сама споруда мала П-подібну форму та налічувала від 8 до 12 поверхів, залежно від розташування ухилу.

4. Фасад був прикрашений розкішною ліпниною та скульптурами, у центральному фронтоні розташовувалось декоративне кахляне панно.

5. З тераси верхніх поверхів відкривався розкішний вид на панораму частини Верхнього міста. За свідченнями дослідників історії міста, будівля сполучалася таємними ходами з Будинком Гінзбурга на вулиці Миколаївській (Архітектора Городецького).

Вид на Хмарочос та вулицю Лютеранську у Києві з листівки початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел

6. Хмарочос містив 90 розкішних квартир та перші в Києві електричні ліфти американської фірми «Otis».

Свого часу будинок був домівкою для київської еліти: купців, промисловців та генералів, а відомий художник Олександр Мурашко навіть відкрив на останньому поверсі свою власну майстерню, де збиралося чимало представників мистецької богеми та творчої молоді.

Також серед відомих мешканців будинку був купець Сергій Аршавський — замовник та колишній власник знаменитої кам’яниці, відомої під назвою «Будинок невтішної вдови». За свідченням краєзнавців, він орендував одну з квартир у 1915-1918 роках.

7. Після встановлення у Києві радянської влади споруду націоналізували, перетворивши її на комунальні квартири. Тоді Лев Гінзбург втратив усю свою власність та помер у 1926 році у злиднях.

8. Житлові будинки такої висоти, як Хмарочос Гінзбурга, на початку XX століття існували лише в США, Німеччині, Аргентині та Канаді.

Будівля лишалася найвищою в СРСР до 1928 року, доки не був зведений Держпром у Харкові. До 1941 року, Хмарочос Гінзбурга був найвищою житловою будівлею Києва.

Вибухи на Хрещатику у вересні 1941 року.Фото: Вікіпедія

9. Трагічними для споруди стали події II світової війни, коли 24 вересня 1941 року за наказом НКВС було знищено історичний центр Києва, разом з забудовою Хрещатика та прилеглих вулиць. Хмарочос Гінзбурга також опинився в епіцентрі та був частково зруйнований внаслідок вибуху міни.

10. Після завершення війни обгорілий кістяк будівлі розібрали, а на його місці у 1954-1961 роках звели сучасну будівлю готелю «Україна».

Попри свою коротку та сумну трагічну долю, Хмарочос Гінзбурга залишив незабутній слід в історії міста, ставши символом інновацій та прогресу свого часу.

У 2012 році в пам’ять про легендарну будівлю випустили марку. Фото: Вікіпедія

У 2012 році, до сторіччя будівництва Хмарочоса Гінзбурга випустили колекційну марку та конверт із зображенням легендарної пам’ятки.Повідомляє vechirniy.kyiv