ЄС оприлюднив оновлений список країн, які вважає «безпечними», що автоматично ускладнює надання притулку їхнім громадянам

Багато держав-членів стикаються зі значним обсягом нерозглянутих заяв про надання притулку, тому все, що ми можемо зробити зараз для прискорення ухвалення рішень про надання притулку, має вирішальне значення, — наголосив комісар ЄС із питань міграції Магнус Бруннер.

Рішення викликало критику з боку правозахисників, зокрема EuroMed Rights, які вказують на наявність порушень прав людини у деяких країнах із нового переліку.

Назвати їх "безпечними" — це помилка й небезпека, — йдеться в заяві організації.

Однак Україна, попри статус країни-кандидата до ЄС, не підпадає під нові правила. Причина — триваючий війна, що є винятком з положень нового підходу.

Поки діє одна директива, із іншою директивою буде дисонанс. Відповідно, поки діє директива про тимчасовий захист, ми сюди не підпадаємо. А коли директива про тимчасовий захист закінчиться, а це в березні 2026 року, можливо, нас включать до цього переліку, але ж для цього має принаймні перемир’я якесь настати. Тому я думаю, що до березня 2026-го все буде без змін, — пояснив український експерт із міграції Андрій Гайдуцький.

Тим часом Норвегія, яка не є членом ЄС, уже скоротила перелік українських областей, громадяни яких мають право на колективний захист. Країна вважає безпечними Черкаську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Хмельницьку, Кіровоградську, Київську (область, не місто), Львівську, Полтавську, Рівненську, Тернопільську, Вінницьку, Волинську, Закарпатську та Житомирську області.

Це пов'язано з тим, що у країну досі їде великий потік українців. Відповідно, вони хочуть окреслити пріоритети. Тому що вони дуже відповідальна нація. Вони кожному дають житло, кожному підшукують квартиру чи якийсь гуртожиток. І пріоритет буде громадянам із найнебезпечніших регіонів, а інші, якщо хочуть, то нехай подаються на загальних підставах, — додав Гайдуцький.

Наразі в країнах Європи перебуває понад 6 мільйонів українців (). Більшість змогли отримати легальний статус, базову підтримку, доступ до медичної допомоги, освіти та ринку праці. Однак життя на чужині супроводжується багатьма викликами, і значна частина людей досі живе «між двома світами». Що може зробити держава, аби повернути своїх громадян? Відповіді на ці та інші питання читайте в ексклюзивному матеріал на Соцпорталі.

Інформує socportal.info